П`ятниця, 20.09.2019, 18:57


Школа - це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє. А. Барбюс

Healthy schools+

Джура+

Накази та розпорядження+

Семінари та конференції+

Корисні посилання+

Контакти+


Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 337


ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У 5 КЛАСАХ
Вчителі випускних класів початкової ніколи вже почали свої нелегкі роздуми, що неодмінно виникають у них кожні чотири роки, на тему, шо станеться з їх ретельно плеканими вихованцями у невідомих та неминучих п'ятих класах. Ця проблема давно постала на стику початкової і середньої школи, — як нейтральна полоса, або «нічия територія». Бо вчитель початкової школи у п'ятому вже начебто ні до чого не зобов язаний. А вчителі-предметники та нові класні керівники взагалі недуже переймаються проблемами новоприбульців, бо в них наче і своїх вистачає.
Вважається, то не - проблема батьків, дітей, психологів, - кого завгодно, тільки не вчителів. Тільки потім, коли на педрадах постає питання різкого обвалу успішності п’ятикласників, підвищення порушень дисципліни та рівня захворюваності дітей, ми все приписуємо на невдало проведену адоптацію дітей до нових умов. Тоді у задачі запитується: а хто взагалі її, власне, проводив? А винних немає, бо ніхто не проводив. Що ж робити новоспеченим п'ятикласникам, якї вже наприкінці перших тижнів навчання стикаються з багатьма новими проблемами - навчального, психологічного і особистого характеру? Із цими проблемами вони найчастіше звертаються до нас з Вами, шановні колеги, бо за довгі чотири роки саме поряд з нами вони звикли знаходити підтримку у складній ситуації, одержувати корисні попади, сподіватись на допомогу щиру усмішку і лагідні обійми «класної мами». Вони звикли до того, що у початковій школі до них ставились, як до дітей, а не як до дорослих. Як ми можемо допомогти нашим улюбленцям упоратись з лавиною нових вимог, нових завдань, нової психологічної завантаженості? Невже ми не підставимо їм (ще все-таки 10-річним дітям!) своє плече, як робили це вже один раз?...
У п'ятому класі для дітей багато чого виявляється новим: сам будинок, учителі, предмети, форма навчання, іноді й однокласники. і, як правило, до кінця першої чверті 5 класу у дітей різко знижуються успішність, пам'ять. увага, шкільна мотивація, - підвищується стомлюваність, з'являється страх перед уроками, учителем, контрольною роботою і т. ін. Наявність зазначених тенденцій і серйозність даної проблеми і підштовхують серйозно поставитися до цієї проблеми й почати роботу в даному напрямку є певні результати й наробітки, з якими хотілося б поділитися.

Мета роботи: психолого-педагогічна підтримка в період адаптації в новій сопіально-педагогічній ситуації й надання допомоги п'ятикласникам, які не пристосувались до цієї ситуації.

Завдання:
- створення умов для успішної адаптації дітей у середній школі (формування й об’єднання класного колективу, вироблення системи єдиних і послідовних вимог; встановлення певнх норм взаємин дітей з іншими учасниками навчального процесу, у тому числі і з учителями);
- підвищення рівня психологічної готовності дітей до навчання та пізнавального розвитку;
- адаптація навчальної програми, навантажень та освітніх технологій до індивідуальних особливостей п’ятикласників.

Очевидно, що всі ці завдання можуть бути виконані лише за умов спільної діяльності педагогів, адміністрації школи та батьків учнів. У зв’язку із цим виділяють основні напрямки роботи:

1. Організаційна робота (проведення великих та малих педрад, нарад із представниками шкільної адміністрації, педагогами).
2. Психологічна діагностика.
3. Консультативна робота з педагогами, учнями та батьками учнів.
4. Профілактична робота.
5. Корекційно-розвиваюча робота.
6. Аналітична робота.
1. Організаційна робота
Щорічно доцільно проводити ознайомлення педагогічного колективу, адміністрації школи й батьків учнів з цією проблемою, планом роботи й результатами психологічних обстежень. На семінарах класних керівників і вчителів-предметників слід знайомити з основними завданнями й труднощами первинної адаптації, тактикою спілкування з дітьми і з тим, яку допомогу їм можна надавати.
Наприклад, для вчителів майбутніх п'ятих класів проводяться семінари за наступними темами: «Основні проблеми, шо виникають у період адаптації до умов навчання в середній школі», «Вікові психологічні особливості п'ятикласників», « Рекомендації щодо організації роботи з п’ятикласниками на початку навчального року», «Психологічні ігри та вправи».
Педагогам-предметникам, класним керівникам, які будуть працювати з учнями п'ятих класів, пропонується відвідувати уроки у випускних класах початкової школи, ознайомитися з програмою й системою вимог учителів початкової школи. Вони можуть співвіднести свою программу із програмою випускного класу з певної навчальної дисципліни, позначити розбіжності у вимогах програм, провести пробні уроки, спостерігати задітьми, надати консультації дітям та їхнім батькам у навчальній самоорганізації. 3 боку батьків необхідно одержати згоду та проведення тренінгових та корекційних занять із їхніми дітьми. Ознайомити батьків із проблемами «особливих» дітей (гіперактивних, сором'язливих, тривожних). Розповісти про можливі причини такої поведінки та про те, яку допомогу можна надати дитині.

2. Психологічна діагностика
Перший етап діагностики проводиться у випускному класі початкової школи з метою визначення рівня готовності учнів до навчання в школі середньої ланки. На даному етапі досліджуються рівні розумового розвитку й наочно-образного мислення учнів, їхня самооцінка, особливості нервової системи, рівень навчальної мотивації і тривожності, тобто визначається рівень сформованості всіх новоутворень для даного віку.
Другий етап діагностики проводиться на початку п'ятого класу з метою вивчення ступеня й особливостей пристосування дітей до нової соціальної ситуації поряд з педагогічними спостереженнями. На цьому етапі обстежуються рівні тривожності, мотивації, розумового розвитку учнів, їхньої самооцінки і провідної репрезентативної системи. Паралельно іде анкетування батьків з питань фізичного й психічного стану дітей. Отримані результати першого і другого станів діагностики порівнюються, й на підставі цього порівняння здійснюється якісний і кількісний аналіз, робляться висновки щодо змін, що відбулися, даються рекомендації й учителям, і батькам.
Наприклад, якшо в дитини за результатами обстеження виявлено всі ознаки тривожності, то її батькам необхідно:
• проконсультуватися з психологом, невропатологом;

• не висувати дитині завищених, нездійсненних вимог;

• скоригувати свої вимоги з вимогами школи та вчителя;

• підвищувати самооцінку дитини, створювати для неї ситуації успіху;

• виробити навички аутотренінгу зняття напруження;

• розвивати довільні навички.

3. Консультативна робота
Робота з педагогами найчастіше проводиться у вигляді групових консультацій на семінарах. Консультування батьків, чиї діти можуть зазнавати труднощів пристосування до школи, здійснюється індивідуально або на батьківських зборах. Серію батьківських зборів треба присвятити проблемам, які можуть виникнути у дітей на початку навчання в п'ятому класі. Необхідно познайомити батьків з іграми і вправами з «Сімейної ігротеки», які вони можуть виконувати разом зі своїми дітьми, а також із програмою дій для батьків, і бажають допомогти своїй дитині освоїти новий щабель шкільного життя; з вимогами до рівня підготовки учнів по основних навчальних предметах; з нормативно-правовою документацією, то регламентує права й обов'язки батьків, із психогігієнічними вимогам до робочого місця дитини і режимними моментами.
Робота із самими дітьми — це насамперед допомога в опануванні нового стилю спілкування з дорослими й однолітками, заняття з регуляції власного стану, вироблення ефективних прийомів організації навчальної діяльності. Все це проводиться як в індивідуальній, так і у груповій формах. Наприклад, заняття «Вчимося планувати», «Помилки в організації свого часу», «Як готувати домашиь завдання?», «Як долати непевність у собі?», «Чи вмієш ти спілкуватися?», «Урок самопізнання», «Як спілкуватися із учителем?» тощо.

4. Профілактична робота
Профілактична робота здійснюється шкільним психологом. Вона спрямована на надання підтримки кожному підліткові, на емоційне сприйняття нової соціальної ситуації і нових навчальних вимог, вироблення навичок навчальної самоорганізації дітей. Найбільш ефективно і продуктивно така робота, проходить у формі тренінгових занять або циклу розвиваючих занять.
Відвідування уроків, спостереження за дітьми здійснюється, коли вони є те випускниками початкової школи. У цей же час проводиться перший етап діагностичної роботи.

5. Корекційно-розвиваюча робота
Проводиться з учнями, що відчувають труднощі в шкільній адагггпції. Така робота може проводитися з дітьми індивідуально або в мікрогрупах, які формуються на основі подібності проблем, виявлених на етапі діагностики. Наприклад, робота з дітьми щодо подолання тривожності здійснюється на трьох взаємозалежних рівнях:
1) навчання школярів прийомів і методів опанування власного хвилювання, підвищеної тривожності;
2) розширення функціональних й операційних можливостей школяра, формування у нього можливих навичок, умінь, знань;
3) перебудова особливостей особистості школяра, насамперед - його самооцінки і мотивації.
Одночасно проводиться робота з родиною школяра і його вчителями для того, щоб вони могли виконувати свою частину корекції.
Критеріями ефективності занять виступають: зниження рівня тривожності, підвищення згуртованості, позитивна динаміка емоційного розвитку дитини, шо характеризується зростанням ступеня усвідомлення почуттів, гармонізація образу «Я» (позитивна самооцінка), підвищення впевненості в собі і своїх можливостях, формування у дітей позитивного ставлення до школи, вчителів та п`ятикласників.

6. Аналітична робота
Спрямована на осмислення проведеної системи психолого-педагогічної діяльності з адаптації дітей до умов середньої школи, на оцінку ефективності роботи і корекції робочих планів (як психолога так і педагогів, що працюють з п'ятикласниками). Аналіз ситуації дає можливість обговорювати з учителями, адміністрацієюєю школи, батьками форми і методи подальшої роботи.
Наводяться результати діагностики психологічного стану п'ятикласників, отримані за допомогою тесту тривожності Філіпса. Тест не тільки дозволяє вивчити виразність і причини тривожності, але й допомагає дитині усвідомити своє зайве хвилювання і занепокоєння на уроках, під час проведення контрольних робіт, страх при спілкуванні з певним вчителем, проблеми у взаєминах з однокласниками. На основі усвідомленого бажання дитини працювати з подібними проблемами організується групова або індивідуальна робота. Аналізуючи результати трирічних спстережеиь, можна сказати, що показники загальної тривожності в школі на початку року завжди підвищені.
Виявляється, по деякі діти все-таки опипилися у несприятливих психологічних умовах, шоб розвинути потреби щодо досягнення успіхів і психологам та педагогам бажано частіше створювати такі умови, і ситуації, які викликають позитивні емоції у дітей і бажання досяіти високого результату. Крім цього, діти відчувають страх не виправдати сподівання оточуючих, адже оцінка іншими Їхніх вчинків, думок має велике значення для них. Найчастіше очікування дорослих виявляються для дітей нездійсненними. Багато хто з дітей мають таку психофізіологічну організацію, і цо знижує їхню пристосовність ло с тросових ситуацій. У цьому випадку ми більш докладно вивчаємо психофізіологічні аспекти й у процесі навчання намагаємося їх ураховувати , використовуюч її особистісно орієнтовані методи. Крім цього, проводиться корекцій на робота, частину якої виконують батьки. Що стосується страхів у стосунках із вчителями, які знижують успішність навчання дитини, то тут необхідно на всіх уроках створювати емоційно привабливі умови навчання, сприяти успіхам школярів, підвищувати їхню віру в себе й позитивне самосприйняття підтримувати ініціативу в навчальній роботі, будувати правильне спілкування з дітьми, використовувати тільки позитивні емоції. Ступінь виразності даних видів тривожності прямо пов'язаний із ставленням дорослих до результатів навчальної діяльності і поведінкою дитини. Ці страхи якоюсь мірою провокуються батьками і педагогами, які орієнтують дітей на одержання тільки гарної оцінки, вимагають ідеальної поведінки й нагороджують за результат, а не за сам процес його досягнення. Але, з іншого боку, якщо впевненість дитини у своїх здатностях так залежить від дорослого, то, виходить, у наших силах створити сприятливі умови не просто для корекції рівня тривожності, але й для розвитку емоційно-вольової сфери учнів. Саме тому в нашій спільній психолого-педагогічній діяльності приділяється увага формуванню навичок усвідомлення вимог вчителя. Тобто учителями узгоджуються і виробляються однакові вимоги або правила як дисциплінарного, так і навчального характеру. Особлива увага приділяється формуванню навичок впевненої поведінки, оцінюванню власних можливостей і здатностей, адже розглянуті нами види тривожності прямо пов'язані із самооцінкою дітей і з тим, в які умови ми їх ставимо під час перевірки знань, то їм говоримо і з яким емоційним навантаженням.
Тому крім діагностики рівня тривожності, було досліджено ще рівні шкільної мотивації, самооцінки і типу сприйняття учнів. Багаторічні спостереження й аналіз результатів обстеження доводять, що шкільна мотивація при переході дітей з початкової школи в середню значно знижується. Це відбувається у зв'язку з тими ж причинами, які пов'язані з новим соціальним середовищем навчання. Щодо самооцінки учнів можна сказати, що вона стає більш адекватною. Учні починають більш реально підходити до оцінювання своїх можливостей, здібностей, своїх особистих якостей. Крім цього, для більш ефективної взаємодії з дітьми важливо ше враховувати й типи їхнього сприйняття, як при поясненні нового матеріалу так і при спілкуванні з ними. При спілкуванні з візуалами потрібно використати слова, пов'язані із зоровим сприйняттям: «бачу», «малюю», і «спостерігаю», ширше використовувати наочність. За результатами діагностики дітей-візуалів серед п ятикласників нараховується 25 %. У роботі з аудіалами використаються слова, орієнтовані на слухову модальність: «звучить», «гримить», «тріскотить». Таких дітей 20 %. Кінестетики орієнтовані на моторний, руховий стиль спілкування. Головним засобом їх нього мовного спілкування є органи дотику, тому ними краще сприймаються слова: «почуваю», «відчуваю», «вільно», «сковано» і т. д. їх теж майже 20 %. Невеликий відсоток припадає на частку дітей зі змішаними типами сприйняття.
Цю інформацію одержують класні керівники й учителі-предметники, шо працюють в 5 класах, а так само — батьки учнів, тому то більшість з них дуже мало часу приділяють своїм дітям. А якщо дитина кінестетик, то вона просто має потребу в постійному тактильному контакті. На основі отриманої інформації вчителі вибирають конкретні прийоми подачі навчального матеріалу і шляхи взаємодії з дітьми, що володіють різними типами сприйняття. Загалом, робота будується, виходячи з того, з яким рівнем приходять діти з початкової школи в середню. Підтримка дитини у важкий період адаптації сприяє рішенню завдань особи сисного росту й розвитку учнів, а також профілактики й корекції шкільної дезадаптації. У такий спосіб здійснюється психолого-педагогічний супровід природного розвитку учнів.

ПАМ’ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-х КЛАСІВ
• Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

• Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

• Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

• Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

• Пам’ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

• Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

• Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

Просвітницька кампанія
"Уважні батьки"







«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Національна дитяча гаряча лінія

Національна гаряча лінія

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання